Какая будет политика НБУ в отношении “ПриватБанка”? Мнение эксперта

Спрогнозировать, когда продадут “Приват” сложно, поскольку цикл кризисов стал значительно плотнее, говорит эксперт по вопросам финансов Василий Горбаль.УНИАН

РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы

В национализированном “ПриватБанке” нет активов, которые можно было бы продать через электронную систему продаж ProZorro. “Приват” можно подарить, и то — с доплатой, отметила заместитель главы Национального банка Екатерина Рожкова, говоря о возможной продаже проблемных активов государственных банков через ProZorro.

Заявление прокомментировал в эфире радиостанции Голос столицы эксперт по вопросам финансов, бывший член совета НБУ Василий Горбаль.

(текст публикуется на языке оригинала)

Як розуміти заяву представниці Нацбанку про те, що у Приватбанку немає активів, які б можна було продати?

— Мені здається, достатньо некоректно прозвучала заява з уст пані Рожкової, хоча вона достатньо досвідчена людина з точки зору публічних різноманітних заходах. Вона і про наглядові ради, зокрема держаний “Ощадбанк” і “Ексімбанк” казала, що в них немає наглядових рад, хоча вони є. Тобто можна дискутувати про ефективність, але вони є. Так само стосовно “ПриватБанку”. Коректна, можливо, була тільки перша частина фрази і то: оціночно складно назвати активи, які могли би продані бути через систему ProZorro, крапка, все. Держава інвестувала в “Приват” достатньо велику кількість грошей і вже говорити щось про нього, щоби комусь подарувати, це, напевно, було б неправильно.

Що мала конкретно пані Рожкова на увазі?

— Напевно, мова йшла все-таки про ті проблемні активи, які пов’язані… Власне, ми це обговорювали на зустрічі у пані Макарової, заступниці міністра фінансів. Ця зустріч була достатньо конструктивна з експертами, ЗМІ стосовно поведінки держави з поганими активами. Там, дійсно, лунало як одне із питань, якщо продавати активи, зокрема, через систему ProZorro, тому що ми зараз бачимо, що наразі навіть в тому ж Фонді гарантування вкладів, в першу чергу, вигодонабувачами, тобто покупцями відповідних активів, в більшості активів стають самі позичальники або афільовані до них структури, тобто має бути змінений порядок, тобто система ProZorro як пропозиція звучала. Тому, дійсно, продавати через цю систему вже безнадійні кредити, коли немає тактики поведінки з колишніми акціонерами, які мають відношення. Це передчасно говорити так. Я думаю, що є активи, які, напевно, могли би бути продані через цю систему теоретично, тому що не всі 100% проблемних активів є пов’язаними з колишніми акціонерами ПриватБанку, тобто ця фраза могла бути вирвана з контексту, чи ні, а от в цьому формулюванні вона звучить дуже некоректно, але я кажу, можливо, це Одеса вплинула якось, відпочинок, багато людей, складно деколи пояснити. Можливо, пізніше прес-служба НБУ з огляду на те, що достатньо резонансна обмовка, вийде і уточнить те, що мала на увазі пані Рожкова.

Яку частку мають проблемні активи у портфелі ПриватБанку і чи є сенс від них позбавлятися?

— Ми говорили взагалі на зустрічі з Мінфіном про те, що потрібно виробити підхід до розв’язання питання проблемних активів на балансі державних банків. У нас в цілому в банківській системі України, якщо дивитись статистику, десь більше 56% — питома вага проблемних активів. У державних банках цей відсоток навіть вище. Тому, звичайно, через створення спеціальних інституцій, знову лунала ідея банку поганих активів, тобто ідей було озвучено достатньо багато, але, знову ж таки, це напівробоча нарада. Хоча треба визнати, що Мінфін в літній період працював безпосередньо з самими державними банками. Відповідно, від них отримали напрацювання.

Одразу після націоналізації “Привата”, в Нацбанку заявляли про бажання його продати через три-п’ять років. Наскільки реально виглядає приватизація “Привата” в найближчій перспективі?

— Це така довга стратегія, це є побажання і зауваження наших іноземних, міжнародних фінансових партнерів. Взагалі, коли держава входить в капітал, усі випадки націоналізації, які були у світі, це, як правило, були короткотермінові входження, тоді, як правило, держава виходила. Але зараз прогнозувати, тим більше, коли цикл криз значно щільніший, зараз ми бачимо, що в світі все відбувається достатньо динамічніше. Тому спрогнозувати, що це буде через п’ять років, складно. Тим більше, що ми бачимо плани уряду стосовно виходу з “Укргазбанку” також дещо відтерміновуються, хоча свого часу наголошувалось, що 2017 рік може бути початком виходу держави з “Укргазбанку”. Цього не відбулось з об’єктивних причин, тому що “Укргазбанк” найбільш динамічно з усіх державних банків, що працюють.

Судові спори щодо процедури примусової конвертації зобов’язань, пов’язаних з колишніми власниками “ПриватБанку”, можуть призвести до необхідності додаткової докапіталізації банку державою. Про це свідчать дані в проспекті єврооблігацій України. Але ж з часу націоналізації “Приват” кілька разів уже докапіталізовувався, наскільки велика ймовірність?

— Ризики досі залишаються і це, напевно, найбільш болюче питання — конвертація. Чи потребує воно корегування капіталу? Треба дивитись, рахувати, хоча на сьогоднішній день “ПриватБанк” вже добре капіталізований і з точки зору ліквідності, всього решта навіть переліквідний, якщо можна так сказати.

Загалом чи можна назвати стабільною ситуацію в “ПриватБанку”?

— Звичайно, я б не звертав увагу на будь-які повідомлення стосовно юридичних спорів і всього решта, тому що держава достатньо капіталізувала цей банк. Тому всім посадовцям також рекомендував робити більш обережніші заяви, які б не збурювали вкладників.

Ранее советник президента Ассоциации украинских банков Алексей Кущ в эфире “ГС” заявил, что в результате очищения модель банковской системы получилась нежизнеспособной.

Источник

print