Press "Enter" to skip to content

Защита персональных данных должников банков пока хромает – адвокат

Банки имеют право использовать персональные данные клиентов, если те, подписывая соглашение, сами согласились на обработку и распространение этой информации, говорит адвокат Иван Либерман.torange.ru

РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы

Нацбанк будет контролировать, как финучреждения борются с должниками. Для этого регулятор потребовал от украинских банков предоставить свои стратегии по работе с должниками-юрлицами.

Также НБУ разослал телеграмму, в которой содержится шаблон таблицы с данными о должниках банков. Ее финучреждения должны будут заполнить и передать в департамент банковского надзора Нацбанка до 4 октября. В таблице банки должны будут указать имя должника, описание профиля деятельности, сумму основного долга с начисленными комиссиями и штрафами, а также сведения о работе в судах.

Насколько законный подход регулятора к борьбе с должниками, в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал адвокат Иван Либерман.

(текст публикуется на языке оригинала)

Нацбанк вимагає від банків надати приватну інформацію про боржників. Чи законно це?

— Якщо коротко сказати, то – законно. Однак, треба враховувати – люди стали боржниками внаслідок чого і внаслідок яких підписання документів буде розповсюджена їхня персональна інформація. Наприклад, якщо людина укладала з кимось угоду, з фінансовою установою або з тими, хто надає якісь послуги, або надала приватну свою інформацію, біометричні дані, іншу інформацію, дані паспорту, ідентифікаційного коду тощо, надала, скажімо, керівництву ЖЕКу, який в подальшому уклав угоду або ОСББ, або житловому кооперативу, далі ця інформація стала предметом розгляду в зв’язку з тим, що людина є боржником. Чи має право в подальшому хто-небудь використовувати цю інформацію, ці персональні дані в своїх інтересах – мають право, тому що людина, коли підписує угоду, вона розписується. Як правило, в таких угодах уже зазначено, що людина дає згоду на обробку персональних даних, там розповсюдження тощо. А от тепер ми, мабуть, вперше, тому що я ще не чув в ефірах ні радіо, ні телебачення, щоби хтось прямо сказав, що ж таке персональні дані. І я от зачитаю прямо – це стаття 7 закону України “Про захист персональних даних”, а тепер дивіться: це расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також дані, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних та генетичних даних. Оце те, що справді розповсюджуватись не може. 

Иван Либерман, facebookАдвокат Иван Либерман

Ні про паспортні дані, ні про реєстрацію не йдеться? 

— Чому я почав спочатку, якщо людина є боржником і внаслідок чого вона боржник, тому що вона вже де-юре мала з кимось якісь стосунки, не важливо які – позичала кошти, клала кошти в банк, фінансову установу, в ломбард щось здавала, вона свої персональні дані віддала. Все, вважається, що цими персональними даними мають право розпоряджатися ті фінансові або нефінансові установи, структури, яким ви надали. В нас виходить, якщо говорити простою мовою, персональні дані – це ті, які стосуються фактично вашого світогляду і ваших дуже-дуже суто приватних речей. Все інше – не існує в принципі таємниці якоїсь, захисту персональних даних, його просто немає. 

Банки можуть відмовитись надавати Нацбанку таку інформацію?

— Юридично – можуть, однак будь-яка відповідь має бути аргументованою, на що вони будуть спиратися. Якщо вони будуть спиратися, що це все-таки розголошення персональних даних, тому що вони містять інформацію, скажімо, біометричних даних, а це складова персональних, то мають право і я би це, чесно кажучи, радив робити, щоби не було потім у банків проблем відносно людей, дані яких будуть розповсюджені. Не забуваємо, що це кримінальний злочин, розповсюдження персональних даних – це не просто поставлять в куток, ні! За це можуть бути притягнуть посадові особи фінансових установ до кримінальної відповідальності за розповсюдження. А, наприклад, Національний банк або інша якась установа, яка потребує цю інформацію, вона ніякої відповідальності не несе. Вона робить запит – надайте дані. А от уже банк або інша установа фінансова уже дивляться – вони віддають цю інформацію чи ні. Однак, я раджу людям, якщо вважають, що в незаконний спосіб розповсюдили оці біометричні складові персональних даних, біометричні дані, а це паспорт, код і все, що з цим пов’язано, можуть позиватися потім як у цивільному порядку про відшкодування моральної шкоди, матеріального збитку, якщо завдано, а також можуть звертатись з заявами до правоохоронних органів щодо відкривати по факту кримінального провадження. І там до трьох років обмеження волі передбачено посадовим особам.

Нацбанк повинен якось слідкувати за тим, як банки борються з боржниками? І як саме?

— Відверто кажучи, я не бачив в повноваженнях. Я особисто шукав, готуючись до інтерв’ю дві години, я не знайшов в повноваженнях Національного банку України інформації, що в їхні повноваження входить оця категорія, про яку ви зазначаєте. Скоріше за все його просто немає. 

Чи можуть банки звертатись до колекторів, щоби боротись з боржниками? Це законний підхід?

— Звертатися до колекторів вони не можуть, вони можуть відступити право стягнення боргу, відтак факторингові компанії або інші так звані колектори, вони мають право викупити або частину боргу, або весь борг, і дальше стягувати його самі, мають право. Але ж там є порядок. В нас же колектори поза законом. Колекторів в Україні немає. Є фірми, компанії, які займаються стягненням боргів, які в свою чергу перед цим їх або відступили вже і отримали право стягнення, право вимоги, або, скажімо, планують тільки це зробити і поділитися з фінансовою установою.

Якщо слово є, то й поняття є, якщо люди його вживають…

— Де-факто – так, але де-юре – ні. Я тільки зараз зрозумів глибину вашого питання – чи мають право банки віддавати колекторам інформацію про боржника? Тут я відповім уже чітко. Якщо колектор повністю викупив борг боржника, тобто йому віддано право стягнення,  і він має право віддавати весь пакет інформації. А якщо він тільки планує стягнути, а факторингова компанія хоче лише стягувати, а за результатом стягнення ділитися з фінансовою установою, скажімо так, прибутком від стягнення, тут під великим питанням – думаю, тут банки будуть перевищувати свої повноваження і за це також можуть понести кримінальну відповідальність за розповсюдження персональних даних. 

Що робити, якщо боржник став жертвою колекторів? Суд, правоохоронні органи? 

— Правоохоронні органи – якщо йти в порядку кримінального судочинства. І тут треба розуміти всі “за” і “проти”. І, безумовно, можна йти в цивільному судочинстві. Але, ви знаєте, суди дуже важко розглядають такі справи, тому що не хватає суддів. Тому який шлях вибрати людям – мені складно сказати, кожен вибирає за своїми можливостями. Однак, я все-таки пропонував би людям, як адвокат, іти шляхом кримінальних проваджень. По-перше, ви не сплачуєте ніяких судових зборів ніколи, по-друге, коли ви, скажімо, маєте статус потерпілого, то згідно ст. 55-56 КПК України, є цілий перелік, що можете робити ви і ваш адвокат. Там і запити робити, оскаржувати дії, бездіяльність слідчих, і інформаційні, будь-які приводи, залучати ЗМІ тощо, тобто там дуже великі повноваження. А якщо ви йдете в цивільному судочинстві, то що може позивач? Клопотання подати – судовий збір заплати, адвокатський запит зробити – окремо треба там сплачувати послуги тощо. Я би радив іти саме шляхом кримінальних проваджень. 

К слову, статистические данные говорят о том, что кризис в банковском секторе Украины завершен, восстанавливается полноценный ее рост. Однако советник президента Ассоциации украинских банков Алексей Кущ в эфире “ГС” заявил, что модель банковской системы в результате очищения получилась нежизнеспособная. 

Источник

print

Comments are closed.

Mission News Theme by Compete Themes.