Press "Enter" to skip to content

Страх Гройсмана. Эксперт о судьбах реформ и будущем премьера

Депутаты злоупотребляют своими правами ввиду принятия парламентских решений, поэтому необходимо внести изменения в регламент, считает эксперт Александр Москалюк.РИА Новости Украина Евгений Котенко

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос столицы

В рамках пенсионной реформы депутаты должны принять четыре законопроекта. Из них Рада рассмотрела только один — о внесении изменений в законы Украины относительно повышения пенсий. В первом чтении депутаты приняли документ 13 июля, а 21 сентября документ планируют принять во втором чтении.

Премьер-министр Украины Владимир Гройсман заявил, что депутаты искусственно затягивают рассмотрение судебной реформы. Это делают некоторые политические силы, чтобы сделать невозможным принятие пенсионной реформы.

Ситуацию с принятием судебной реформы прокомментировал в эфире радиостанции Голос столицы эксперт общественной организации “Слово и Дело”,  кандидат юридических наук Александр Москалюк.

(текст публикуется на языке оригинала)

Це дійсно свідоме затягування процесу?

— Тут є кілька чинників. Один — це такий психологічний чинник. Річ в тому, що якраз ці процесуальні кодекси, їх можна умовно назвати малою Конституцією, так само як і Цивільний кодекс, тому що від них, дійсно, залежить дуже багато, а раз так, значить, кожен депутат, це я говорю в силу того досвіду, про який я можу говорити, який я знаю, хоче до цього якимось чином долучитись, щоб потім сказати, що його поправка теж є в цьому важливому документі та він теж долучився до прийняття процесуальних кодексів і таким чином себе теж ще додатково піарити.

Тому що я прекрасно пам’ятаю, як така ситуація була з Кримінальним процесуальним, коли приймався в 2012-2013 роках. І я думаю, що якраз цей психологічний момент теж не варто скидати з уваги.

По-друге, самі по собі кодекси — це настільки масштабний документ, настільки важливий, що з самого початку зрозуміло, що кількість поправок буде великою і якщо розглядати по регламенту так, як це потрібно робити, то це затягнеться достатньо на тривалий період і просто ВР звикла вже працювати таким чином, щоб якраз нівелювати процедури повноцінного другого читання, повноцінного третього читання, а з цими документами такого не може бути і не могло бути.

І ще один аспект. Звичайно, що окремі нардепи, безумовно, що зловживають своїми правами і тут, очевидно, треба вносити зміни до регламенту і передбачати так, як це існує в зарубіжних країнах, коли право вносити поправки, право законодавчої ініціативи належить не одному депутату, а, наприклад, кількості депутатів, яка є однаковою за кількістю за найменшою фракцією.

Тоді це було б щось таке, менша б кількість поправок була б. Але в мене просто зараз немає під рукою статистики. Я хочу сказати, що коли приймався Кримінальний процесуальний кодекс, то кількість цих поправок десь була порівняною. Тому тут весь цей процес не треба розділяти виключно з точки зору бажання якимось чином нашкодити прем’єру.

У більшості випадків кожна з судових поправок не набирає більше 50 голосів, а отже не проходить.

— Це якраз підтвердження того, що треба вносити зміни і все ж таки, очевидно, робити так, щоб не один нардеп вносив, а певну встановити кількість. Тому що це ще одна традиція українського законотворення, коли є нардепи, які відверто спамлять.

Вони люблять спамити. Вони пропонують, але самі розуміють, що їхні поправки не пройдуть, але все ж таки все одно продовжують активно писати, точніше, не вони пишуть, тому що якби вони писали, то вони б такою активністю не відзначались, якраз їх помічники, яким дається завдання.

Але я б хотів ще на один момент звернути увагу, який чомусь випускається з поля зору. Чому так дратується прем’єр? Справа в тому, що тут є і особистісний мотив. Я не знаю, в якому співвідношенні він має місце, але він достатньо серйозний.

Річ в тому, що прем’єр свого часу заявив, що якщо до жовтня не буде прийнята пенсійна реформа, він піде у відставку. Наші політики свої обіцянки звикли не виконувати і зрозуміло, що прем’єр не піде абсолютно у відставку, навіть якщо буде вона вже по факту.

Ми розуміємо, що не буде прийнята ця пенсійна реформа. Але йому, звичайно, хотілося б, щоб все ж таки в більшій мірі відповідати за свої слова. Тому що врешті-решт, я думаю, що українська політика прийде до того, коли за свої обіцянки необхідно буде відповідати.

Бачимо в залі безпорадність провладної більшості, яка по суті не є більшістю і є не провладною?

— Більшістю вона не є, якщо вона не може приймати рішення. Не говориться про конкретні політичні сили.

Я думаю, що з однієї простої причини: все ж таки є розуміння того, що якщо хоч щось прийняти необхідно, то для цього треба домовлятись, а відтак розглядається можливість домовлятись з усіма політичними силами і тому така ширма.

Тобто класичне питання ще полягає в тому, наскільки наявна парламентська більшість, якщо вона взагалі реально не спроможна приймати, дійсно, рішення самостійно, тому що якщо ми подивимось, що навіть коли відбувалось голосування за призначення на посаду Юрія Луценка і перед ним генпрокурора теж, то ми тоді побачимо, що голосів однієї формально проголошеної більшості не вистачало для того, щоб відповідні були голосування і тому треба звертатись до інших фракцій, а для того, щоб до них звертатись, треба, очевидно, щось обіцяти.

Наскільки велика вірогідність того, що буде проведено позачергове засідання парламенту саме для ухвалення пенсійної реформи?

— Враховуючи психологію нардепів, позачергові засідання не будуть проведені.

Ранее координатор платформы “Новая страна” Тарас Козак в эфире “ГС” заявил, что в результате пенсионной реформы люди, которые будут выходить на пенсию через несколько лет, получат лишь 35% от своей зарплаты.

Источник

print

Comments are closed.

Mission News Theme by Compete Themes.