Опрос депутатов: голосование за реформы превратили в фарс

Правительство хочет сделать заложниками ситуации пенсионеров и парламент, считает нардеп Роман Семенуха, а его коллега по Раде Остап Еднак говорит, что к премьер-министру накопилось много вопросов.Украинское фото

РИА Новости Украина — радиостанция “Голос Столицы”

Час вопросов к правительству в пятницу, 22 сентября, проходил почти в пустом зале ВР, несмотря на то, что Кабмин презентовал бюджет на следующий год. Такой же была ситуация почти всю неделю. Катастрофически не хватало нардепов и положительных голосований.

В результате из анонсированных реформ так и не удалось принять ни одной, а планы этой пленарной недели под копирку переписали на следующую.

Итоги работы ВР прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы народный депутат от фракции “Самопич” Роман Семенуха.

samopomich.uaНародный депутат Роман Семенуха. Архивное фото

Наскільки це була тактика опозиції для того, аби зірвати плани влади?

— Я вам дякую за запитання, бо це важливо пояснити, що відбувається у ВР. Перша причина того, що ми фактично півтора пленарного тижня, декілька пленарних тижнів розглядаємо величезний законопроект і перша причина полягає в тому, що цей законопроект, який фактично заново переписує три кодекси — Господарський процесуальний, Цивільний процесуальний і кодекс, який пов’язаний із судочинством, а також вносить зміни до Кримінального кодексу та ще низки кодексів і до понад десятка законів чинних, очевидно, що це неприйнятно. В такому вигляді цей законопроект декілька разів не проходив в першому читанні. Це відбувається всупереч, в порушення регламенту, Конституції і в такому вигляді цей законопроект неможливо було, в принципі, приймати в першому читанні. Влада проігнорувала всі законні і незаконні підстави і саме в такому вигляді протисла кнопкодавством закон у першому читанні. Депутати скористались своїм законним правом, подали відповідну кількість правок і якби навіть після цього комітет хотів розглянути якісь правки, уточнення, доповнення, то насправді цей процес проходив значно швидше. Натомість комітет показово відкинув будь-яку спробу, будь-яке бажання діалогу, в результаті ми маємо те, що ми маємо, тобто цей закон треба було розбивати мінімум на три частини і тоді б ми вже б розглянули їх окремо і не було б жодних поправок.

А стосовно ефективності роботи парламенту це поганий тиждень. Ми фактично згаяли дуже багато часу. Потрібно, з одного боку, розуміти, що ці кодекси, які ми приймаємо і розглядаємо по процесуальному судочинству, такі закони приймаються раз в десять, а то і в 20 років, тобто це насправді дуже важливий процес. Єдине, що кількість депутатів і відвідуваність була низькою саме через те, що цей сам процес розгляду закону перетворили деякі фракції на фарс, тобто ставились сотні, тисячі поправок на підтвердження абсолютно не важливих, технічних. Всього по законопроектах є близько 12, 13 принципових поправок і пунктів, які просто треба було окремим розглядом винести, обговорити. Якщо би більшість отримала ці поправки, то, наприклад, я би теж голосував, тому що там важливі є по роботі прозорості, по роботі суддів, по правах громадян тощо. Якщо б не підтримали, тоді повертати на доопрацювання в комітет і вже якісно їх відпрацьовувати. Але, на жаль, через регламентні процедури перетворилось це на затяжний, абсолютно беззмістовний процес і дуже багатьом депутатам просто не було сенсу сидіти в залі, тому що поправки носили суто технічний характер і вони б ніколи не набрали більшості в залі, тому що цей процес насправді має бути відпрацьований в комітеті профільному. А з хорошого — це те, що багато комітетів парламентських пропрацювали багато законів. Ми на комітеті екологічному розглянули питання роботи Держгеонадр і видачі дозволів на розробку корисних копалин, відновлення роботи нафтогазової галузі, енергетичний комітет, комітет в закордонних справах, безпеки і оборони, тобто комітети працювали і тому говорити, що парламент абсолютно бездіяльний, теж не можна, тому що йшла активна робота поза парламентським залом засідань.

Те, що відбувається в парламенті, називають технологію і вказують автора — Сергія Власенка. Чи є в цьому сенс?

— Є насправді такі технології, коли узгодженою роботою парламентських фракцій можна або завалити, або затягнути розгляд фактично будь-якого системного закону, тому що нардеп України як суб’єкт законодавчої ініціативи може подавати між першим і другим читанням необмежену фактично кількість поправок. Тобто якщо закон, умовно кажучи, на сто сторінок, то депутат може подати 300, 500 поправок і в залі засідань наполягати на розгляді і підтвердженні кожної своєї правки, що і зробили депутати від “Батьківщини”, власне, Сергій Власенко і там ще інший депутат Юрій Одарченко. Фактично вже навіть сьогодні, в п’ятницю, коли депутати від “Батьківщини” зачитували свої поправки на підтвердження, вони були єдині двоє від своєї фракції, тобто тільки два депутати від фракції “Батьківщини” сиділи в залі і наполягали на підтвердженні своїх поправок і більше ніхто з “Батьківщини” не голосував за ці поправки, бо їх не було просто в залі фізично, тобто в п’ятницю було просто видно, що процес розгляду цих законів перетворили фактично на такий законодавчий фарс.

Але, знову ж таки, є тут часткова вина і опозиційних фракцій в парламенті, є часткова вина комітету і його голови, тому що, я думаю, можна було відпрацювати і знайти консенсус до винесення в зал цього закону. Але є, справді, така технологія саботування і розбалансування законопроектів. Подібна технологія використовувалась при розгляді законопроекту про ринок електричної енергії і, здається, про держенергоефективність, що законопроекти просто відправлялись на доопрацювання назад в комітет, тому що або затягувався час, або депутати ставили на підтвердження інші важливі поправки і таким чином розбалансували закон. Але, з іншого боку, такі процедури іноді дозволяють депутатам захистити важливі поправки, як, наприклад, Ольга Червакова ставила поправку про уповноваженого з прав людини в законі про Конституційний суд і тоді нам вдалось відстояти ту поправку і набрати 226 голосів на її відновлення. Тому це є демократичні процедури, іноді вони бувають абсурдні, іноді вони бувають як саботаж, але іноді вони бувають і корисні, а вже люди на це все дивляться і, справді, шкода, тому що шість пленарних днів парламенту — це велика втрата, зокрема, в прийнятті і розгляді важливих реформ і не лише пенсійної, а у нас були в порядку денному і про кібербезпеку, і про економіку, і про екологічну політику був важливий євроінтеграційний закон, і це все, на превеликий жаль, відклалось, в кращому випадку, на наступний пленарний тиждень.

Прем’єр оголосив повну мобілізацію, щоби ухвалити судову реформу і перейти до розгляду пенсійної? Чи не побачимо ми дежавю, коли буде затягуватись розгляд всіх реформ?

— Для себе особисто я ще до кінця не визначився, як я буду за ці кодекси голосувати, тому що там є близько 10 критичних пунктів, на яких наголошують і правозахисники, і експерти “Реанімаційного пакету реформ”, і вони будуть розглядатись вже наприкінці. Більшу частину поправок, більше тисячі ми вже пройшли, тобто ми вже на фінальній стадії і вже будемо визначатись остаточно, чи законопроект, який по останніх поправках проголосований, чи відповідає демократичним принципам судочинства, чи не відповідає і тоді я особисто не буду голосувати. Якщо знайдеться декілька десятків депутатів з подібною думкою, то відправиться на комітет. Я ще раз говорю, ці законопроекти про кодекси є дуже важливі, тому краще їх, на мою думку, знову відправити в комітет і далі іншими законами займатись, аніж приймати погане законодавство про судочинство.

Якщо говорити про інші реформи, я б насправді Володимиру Борисовичу Гройсману дуже рекомендував би менше виступати в парламенті, тому що теж до нього багато є питань і по “Нафтогазу” щодо наглядової ради, і по реформі енергетичного ринку, і по впровадженню і виконанню інших реформ і законів, а більше напрацьовувати подальші рішення і вже коли ми, справді, предметно будемо розглядати пенсійну реформу, хай тоді вже пояснює в другому читанні плюси і мінуси. В уряді і без законопроектів є багато роботи, з якою він явно незадовільно справляється, зокрема, скандали з продовження ліцензій для “Укрнафти” і “Укргазвидобування”, інших підприємств металургійного комплексу показує на те, що не все в уряді дуже добре, щоби ставити і робити крайнім тут тільки парламент.

Стоит отметить, что парламент уже вторую неделю рассматривает почти 4,5 тысячи поправок к судебной реформе. В эфире кандидат юридических наук Александр Москалюк заявил, что процессуальные кодексы судебной реформы — это малая Конституция, к которой хочет приобщиться каждый депутат, но зачастую они делают это ради пиара.

Источник

print